Автор: med1

14 червня 2024 р. в усьому світі вкотре відзначатиметься Всесвітній день донора крові. Офіційно оголошений Всесвітньою Асамблеєю охорони здоров’я щорічним заходом у 2005 році, цей День надає особливу можливість віддати шану добровільним донорам крові у всьому світі, подякувати за даровану людям кров, та привернути увагу всього світу до одного з найважливіших напрямків діяльності загального доступу до безпечної крові. Дата була обрана у честь дня народження Карла Ландштейнера (14.06.1868), австрійського лікаря, імунолога, який отримав у 1930 році Нобелівську премію за відкриття груп крові людини.

Перше успішне переливання крові було проведено у 1881 році англійським акушером-гінекологом Джеймсом Бланделлом. Це врятувало життя жінки, у якої виникла післяпологова кровотеча.

Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни. Кожна здача крові – це дорогоцінний дар, який рятує життя, а неодноразове донорство – ключ до забезпечення достатніх запасів безпечної крові.

В цей день ми висловлюємо подяку людям, які добровільно і безоплатно здають кров, необхідну для порятунку людського життя, і підвищуємо обізнаність про необхідність регулярного донорства крові для того, щоб забезпечити всім особам і громадам своєчасний доступ до безпечних та якісних продуктів донорської крові, що є невід’ємною частиною загального охоплення населення медичною допомогою і одним з ключових моментів ефективної системи охорони здоров’я.

14 червня 2024 р., ВООЗ, її партнери та активісти по всьому світу проведуть кампанію, тему якої сформульовано як «20 років безоплатної радості: дякую вам, донори крові!».

Двадцятиліття святкування Всесвітнього дня донора крові – чудова і своєчасна нагода висловити вдячність донорам крові в усьому світі за їх багаторічні рятівні пожертвування та гідно оцінити найважливіше значення донорства для пацієнтів та всіх людей. Це також підходящий момент для того, щоб звернути увагу на проблеми, що зберігаються, і прискорити побудову майбутнього, в якому забезпечуватиметься повсюдна доступність безпечного переливання крові.

Цілі кампанії:

• висловити подяку та вдячність мільйонам добровільних донорів крові, які зробили свій внесок у зміцнення здоров’я та благополуччя мільйонів людей у ​​всьому світі;
• продемонструвати досягнення та проблеми національних програм крові та поділитися передовим досвідом та одержаними уроками;
• підкреслити постійну потребу у регулярному безоплатному донорстві крові для забезпечення загального доступу до безпечного переливання крові;
• популяризувати практику регулярного донорства крові серед молоді та широкого загалу, а також підвищити рівень різноманітності та стійкості донорського пулу.

Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну докорінно змінило все наше життя. Незважаючи на всі жахіття, ми демонструємо справжні дива єдності, хоробрості, незламності. Наші захисники дивують увесь світ своїм завзяттям та бойовою майстерністю. Війна — жахіття з безліччу жертв та поранених.     Оперативний збір донорської крові — життєво необхідна можливість тилу врятувати якомога більше постраждалих.

Щодня до лікарень прибувають нові поранені бійці та цивільні, яким  ми можемо допомогти, здавши кров, котра рятує життя. Потреба в донорській крові лишатиметься стабільно високою аж до перемоги, і ми можемо зробити свій вклад у цю перемогу. Донорської крові потребують і цивільні, які постраждали від воєнних дій. Війна не скасувала і планових ургентних операції, онкологічних захворювань, ускладнених пологів.

Достатня кількість безпечної донорської крові та її компонентів – пріоритет діяльності МОЗ України.

Донорська кров, її компоненти і препарати вкрай необхідні:

• пологовим будинкам — для компенсації крововтрат породіль під час складних пологів;
• військовим шпиталям — кров постійно потрібна хлопцям і дівчатам, які захищають нас;
• хірургічним відділенням — переливання компонентів крові є невід’ємною складовою хірургічних операцій;
• опіковим центрам — потрібні постійні трансфузії плазми як основної рідини, що допомагає відновитися після опіків різного ступеня;
• онкологічним відділенням — дитина, яка лікується від онкозахворювання, потребує близько 40 донорів протягом всього лікування.

Кров та її компоненти потрібні:

• пацієнтам, які мають захворювання крові (анемія, гемофілія та інші);
• людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними;
• жертвам серйозних аварій, нещасних випадків, стихійних лих тощо.

Харківський обласний Центр служби крові безперебійно працює з перших днів повномасштабного вторгнення – «У війні немає свята. Твоя кров буде воювати». За цей час багато хто з харківʼян та жителів області зміг спробувати себе в ролі донора, щоб допомогти тим, хто готовий віддати життя за нас.

Сьогодні на Харківщині 95% запасів крові забезпечуються завдяки добровільним безоплатним донорам. Пріоритетним напрямком розвитку служби крові Харківської області є забезпечення закладів охорони здоров’я якісними та безпечними продуктами крові.

КНП ХОР «ОЦСК» є центральною, спеціалізованою установою, що здійснює заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компоненті і виготовлених з них препаратів. Постійний аналіз використання компонентів донорської крові, визначення потреб лікувальних закладів та повноти їх забезпечення становить невід’ємну частину роботи служби крові.

КНП ХОР «ОЦСК» має сучасну, оснащену обладнанням європейського рівня операційну залу для забору крові. За Європейськими стандартами проведення скринінгу крові та її компонентів проводиться методами хемілюмінісцентного аналізу та полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). У практику роботи лабораторії Харківського обласного центру служби крові ці методи впроваджено для обстеження донорської крові на наявність маркерів гемотрансмісивних інфекцій і виконується на аналізаторах закритого типу ARCHITECT і2000sr та ПЛР на Roche Cobas S201 NAT с системою Hamilton. Введення в роботу зазначених аналізаторів дозволило підвищити рівень інфекційної безпеки компонентів донорської крові до стандартів Європейського Союзу та надало можливість централізовано обстежувати всю донорську кров, заготовлену в місті та області.

Сучасні сепаратори клітин крові «Амикус» та «Трима» дають можливість заготовляти високоякісні компоненти крові – «Тромбоцити, аферез». Переливання яких дозволяє отримати більш виражений та тривалий клінічний ефект при корекції тромбоцитопенії, в першу чергу в онкологічній та гематологічній практиці, а також проводити агресивні види хіміо- і променевої терапії, пересадку кісткового мозку.

Велика увага приділяється питанню вдосконалення автоматизованої системи управління служби крові (АІС), як передумови для розвитку єдиної загальнодержавної системи служби крові України.

З метою забезпечення населення інфекційно безпечними компонентами перевага надається донорству та заготівлі крові або її компонентів від активних кадрових донорів. Показник донацій від активних кадрових донорів складає 53%.

                         Як підготуватися до здачі крові?

• Сдача крові – абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, за один раз забирають 450–470 мл — замало, щоб нашкодити. Організм історично звик до втрати незначної частини крові внаслідок травм і складних природних умов, тому швидке відновлення закладено в нас біологічно.
• Напередодні відмовтеся від жирної, смаженої, гострої та копченої їжі, молочних продуктів і яєць. Рекомендується солодкий чай, узвар, хліб, сухарі, сушки, відварні крупи, макарони на воді без масла, соки, морси, компоти, мінеральна вода, овочі, фрукти (крім бананів). Вранці обов’язково легко поснідайте.
• Заборонено вживати алкоголь та енергетичні напої за 48 годин (2 доби) до процедури здачі крові, лікарські засоби за 72 години (3 доби). Не куріть протягом 2 годин до процедури та 2-3 години після.
• Після здавання крові відпочиньте протягом 10 хвилин, з’їжте легку їжу та випийте солодкий чай;
• Протягом наступних 12 годин краще уникати інтенсивних фізичних навантажень.

            Ви можете стати донором крові:

• якщо Вам не менше 18 років;
• якщо Ваша вага не менше 50 кг;
• Ви не приймаєте постійно ліки й не маєте хронічних хвороб;
• приходьте просто з паспортом (можна Дія),
• після тату, операцій має минути 6 місяців.

Донорська кров заготовлюється винятково одноразовими системами. Вона обов’язково обстежується на гепатити «В» і «С», сифіліс, ВІЛ-інфекцію. Тому, здавши кров, можна не тільки допомогти хворим, а й безоплатно обстежитись на вище зазначені інфекції.

Донори, які безоплатно здали 40 максимально допустимих разових доз крові або 60 максимально допустимих разових доз плазми, отримують звання «Почесний донор України», їм видається відповідне посвідчення та нагрудний знак «Почесний донор України». Донори, які безоплатно здали кров або її компоненти 100 разів і більше, відзначаються державними нагородами. За історію донорського руху незалежної України понад 50 тис. українців отримали звання «Почесний донор України», а 16 визнано гідними високого звання «Заслужений донор України».

Що стосується питання роботи служби крові України в умовах війни, то на сьогодні КНП ХОР «ОЦСК» вжито максимальних заходів безпеки для Вас та для наших працівників з урахуванням національних та світових рекомендацій.

З початком повномасштабного вторгнення на вимогу правоохоронних органів ми були змушені вилучити адреси центрів крові з публічного сайту.

Знайти адресу центру крові ти можеш у своєму кабінеті донора в розділі

«Де здати кров» .

З переліком центрів крові, де можна здати кров у вихідні, можна ознайомитись на  цій сторінці .

Графік роботи по всім відділенням трансфузіології м.Харкова  та Харківської області можна уточнити за контактними телефонами відповідальних осіб:

КНП ХОР «Обласний центр служби крові» понеділок – п1ятниця6 з 08-00 до 15-00 за телефоном 095 570 47 66;

ТРК «Нікольський» вівторок, четверг, субота з 09-00 до 14-00 за телефоном

095 570 47 66.

Бути донором – почесна і благородна справа!!! Робити добро легко!!!

Пам’ятайте: лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох пацієнтів! Можливо, саме Ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лих

         Разом до Перемоги!

29 лютого 2024 року за ініціативою Європейської організації з вивчення рідкісних хвороб EURORDIS відзначається Міжнародний День рідкісних (орфанних) захворювань. Мета проведення цього Дня – привернути увагу громадськості до проблем людей, які хворі на рідкісні захворювання, підвищити обізнаність про рідкісні хвороби та їх вплив на життя людей. 

Орфанними (рідкісними) вважаються захворювання, які зустрічаються у невеликої кількості людей до загальної чисельності населення. Наприклад, захворювання, яке вважається рідкісним в Європі, вражає 1 людину з 2000. 

Всього в світі налічується більше 300 мільйонів (3,5-5,9%) людей, що живуть з одним або декількома з більш ніж 6000 виявлених рідкісних захворювань. З усіх орфанних захворювань 72% відносяться до генетичних, в той час як інші є результатом інфекцій (бактеріальних або вірусних), алергії, екологічних причин або є проявами дегенеративних і проліферативних процесів в організмі. 

Орфанні захворювання характеризуються широким розмаїттям порушень і симптомів, які варіюються не тільки від хвороби до хвороби, а й від пацієнта до пацієнта, що страждає одним і тим же захворюванням.  

Станом на 01.01.2024 р. за даними КНП ХОР «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань» зареєстровані та перебувають на диспансерному обліку хворі з різними рідкісними захворюваннями, найбільш поширеними серед них є: 

– гомоцистинурія – 102 людини, з них 81 дитина, 

– порушення обміну амінокислот –100 людей, з них 65 дітей, 

– фенілкетонурія – 84 людини, з них 33 дитини,

– муковісцидоз – 64 людини, з них 36 дітей,

– мітохондріальна дисфункція – 21 людина, з них 8 дітей, 

– синдром Шерешевського–Тернера – 17 людей, з них 8 дітей, 

– недостатність вітамінів групи В – 10 людей, з них 7 дітей,

– синдром Марфана – 9 людей,  з них 3 дитини.

Для раннього виявлення, своєчасного лікування, профілактики інвалідності та розвитку важких клінічних наслідків, а також зниження дитячої летальності від спадкових захворювань проводиться неонатальний скрінінг. В Україні обов’язковим є скринінг наступних захворювань: фенілкетонурія, муковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, адреногенітальний синдром.

Фенілкетонурія – спадкове захворювання групи ферментопатій, пов’язане з порушенням метаболізму фенілаланіну, що призводить до накопичення цієї амінокіслоти та продуктів її обміну. Це в свою чергу є причиною нейродегенеративних процесів у мозку, які через декілька місяців після народження дитини проявляються судомами, розумовою відсталістю та іншими ураженнями ЦНС. Якщо лікування розпочато вчасно і проводиться ретельно, то клінічні симптоми фенілкетонурії будуть відсутні, і дитина буде рости здоровою, практично не відрізняючись від однолітків. Лікування полягає у дотриманні спеціальної дієти, а саме: вилучаються з харчування певні продукти такі, як м’ясо, риба, сир, молоко, горох, боби, горіхи, халва та борошняні вироби, а також призначаються суміші, які містять різні амінокислоти, крім фенілаланіну. 

Муковісцидоз – спадкове захворювання, що характеризується порушенням роботи  органів, які виробляють екзокринний секрет: бронхів, підшлункової залози, кишечника і потових залоз. При даній патології утворюється дуже густий та в’язкий слиз, що призводить до порушень функцій органів. В даних випадках до слизу приєднується інфекція, і дитина практично постійно страждає від тяжких бронхітів, запалення легенів і порушень роботи шлунково-кишкового тракту. Вважається, що якщо муковісцидоз виявляється у новонародженого і його починають лікувати з 2-го місяця життя, то клінічні прояви захворювання проявляються в меншому ступені і дитина нормально розвивається фізично і розумово.

Вроджений гіпотиреоз проявляється серйозними порушеннями росту і розвитку дитини з народження і обумовлений повним або частковим порушенням функції щитовидної залози, що виробляє йодовмісні гормони. Якщо вроджений гіпотиреоз не лікувати, то у дитини різко сповільнюється зростання, розвивається важка необоротна розумова відсталість і з’являються інші клінічні ознаки захворювання. Хвороба прогресує і може привести до інвалідності. Однак, якщо лікування розпочато в 1-й місяць після народження, то в абсолютній більшості випадків дитина розвивається нормально. Вроджений гіпотиреоз розповсюджений рівномірно з приблизно однаковою частотою – 1 хворий на 3000-4000 новонароджених. У дівчаток з нез’ясованих причин це захворювання виявляють вдвічі частіше, ніж у хлопчиків.

Адреногенітальний синдром – спадкове захворювання, що характеризується надлишковим виділенням корою наднирників статевих гормонів, а також їхніх біохімічних метаболітів. В результаті, у дитини розвивається випередження темпів росту, передчасне статеве дозрівання, розлади поведінки, порушення нормального розвитку статевих органів тощо. Лабораторне та інструментальне підтвердження діагнозу є обґрунтуванням для проведення адекватної замісної гормональної терапії. 

У м. Харкові надання діагностичної, лікувальної, реабілітаційної допомоги хворим з рідкісними захворюваннями здійснюється в КНП Харківської обласної ради «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр – Центр рідкісних (орфанних) захворювань», за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13, конт. тел. 705-16-74, 700-32-47.

У Вінницькій області восени зафіксували спалах гепатиту А, у грудні його вдалося ліквідувати. Однак поодинокі випадки захворювання медики ще виявлятимуть упродовж 1-2 місяців. 

Також немає гарантій, що за деякий час спалах знову не виникне. До того ж гепатит А – не єдиний у своєму роді, сьогодні з гепатитів можна скласти цілу абетку.

Тому “Українська правда. Життя” вирішила розібратися:

• чому стався спалах?
• чим небезпечне це захворювання?
• що взагалі таке “гепатит”, і що важливо знати про його вірусні типи?

Розповідаємо про це на основі бесіди з дитячим інфекціоністом та головою Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федором Лапієм.

Що таке вірусні гепатити?

Гепатит означає запалення печінки. Проте існують різні типи гепатитів: вони не завжди можуть бути виключно вірусної природи. Їх спричиняють і зловживання алкоголем, передозування певних медичних препаратів, токсини тощо. Також є такий тип гепатитів як аутоімунні гепатити: коли наш власний імунітет починає атакувати нашу печінку.

Різні гепатити по різному розповсюджені. Поговоримо для початку про гепатит A.

Що нам відомо про це захворювання?

• Проти гепатиту A є ефективна вакцина.
• Часто спалахи цієї хвороби пов’язують з забрудненою водою, їжею та брудними руками.
• Гепатит A розповсюджений в країнах, де бракує сучасної каналізації та інших санітарних умов.

Що ж спричинило спалах саме на Вінниччині?

Як пояснює Федір Лапій, є кілька версій, що саме могло стати причиною зараження, але поки що жодна з них не є остаточною.

“Найімовірніше, що у спалаху винна заражена вода. Але підтвердження цьому немає: проби води брали для дослідження, проте вірус гепатиту A не виділили“, – пояснює інфекціоніст.

Гепатит A можна запідозрити за такими симптомами:

• незвично сильна втома й слабкість;
• раптовий напад нудоти та блювання;
• втрата апетиту;
• темна сеча;
• незабарвлений колір калу;
• біль в суглобах;
• і найбільш яскравий симптом: жовтяниця, коли шкіра та склери очей набувають жовтуватого кольору.

За словами інфекціоніста, орієнтовно 20% дітей шкільного віку також захворіли під час спалаху у Вінницькій області.

Загалом, чим менше вік дитини – тим легше вона переносить гепатит A.

“Україна належить до країн середньої ендемічності. Це означає, що більшість з нас зустрічається з вірусом і набуває імунітет після зустрічі до досягнення дорослого віку. Але чимала кількість дорослих ще може не мати імунітету. А от у високоендемічних країнах, наприклад, Африці та Азії найчастіше на гепатит хворіють діти до 5 років”, – пояснює лікар.

Специфічного лікування не існує. Зазвичай гепатит A самостійно минає за декілька тижнів і рідко призводить до смерті чи невідворотних змін з печінкою. Хоча деякі пацієнти можуть хворіти й декілька місяців.

Час йти далі по нашій вірусній абетці. І перейти до гепатитів геть не з такими оптимістичними прогнозами.

Гепатит B

Що нам відомо про гепатит В?

• Є ефективна вакцина.
• 2 з 3 людей не знають, що вони інфіковані.
• Гепатит B є основною причиною раку печінки.
• Особливо небезпечний через це для дітей віком до 5 років.
• Дуже стійкий в навколишньому середовищі.

Гепатит B може пройти легко та без наслідків. А може стати причиною важкого хронічного захворювання.

Щоб не грати в таку лотерею, Федір Лапій радить всім, хто не має щеплення проти гепатиту B, обов’язково вакцинуватися. Особливо це актуально зараз, в часи повномасштабної російської агресії.

У нас вищі ризики переливань крові та хірургічних втручань, що часто є причиною зараження вірусом гепатиту B.

Як зрозуміти, чи є у вас вакцина?

З 2000 року вакцина проти гепатиту B є в Національному календарі щеплень України.  За даними МОЗ, першу вакцинацію роблять малюку у перші 24 години життя. Для гарантованого повноцінного захисту потрібно три дози.

Довгий час в Україні ця вакцина (як і багато інших) була оточена абсурдними та небезпечними міфами.

Основний міф: вакцина проти гепатиту B спричиняє жовтяницю: жовте забарвлення шкіри та склер очей. Її спричиняє підвищений рівень білірубіну – жовчний пігмент, який утворюється в результаті розпаду червоних кров’яних тілець.

Проте вакцина проти гепатиту B не містить навіть вірусу, щоб якимось чином вплинути на печінку, каже Федір Лапій.

“Вакцина містить один єдиний білок. Це поверхневий антиген, який може виявлятися в крові, проте ніяким чином на печінку не впливає. Але наша імунна система розпізнає цей антиген і таким чином формує захист проти інфекції, яка зумовлена вірусом гепатиту B”, – каже лікар.

Він також додає, що з лікарями, які потрапили в полон цього міфу, також могла зіграти злий жарт… популяризація грудного вигодовування.

“У 2001 році Україна отримала допомогу від Глобального Альянсу щодо впровадження вакцини проти гепатиту B. Це була вакцина бельгійського виробництва. Але цей період збігся з періодом боротьби за грудне вигодовування. І багато хто з лікарів забув, що таке жовтяниця від грудного молока і як вона виглядає, або жовтяниця у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Проте хибно пов’язав її саме зі щепленням“.

Жовтяниця новонароджених, як ще називають цей стан, виникає в перші тижні життя, коли грудне вигодовування ще остаточно не налагоджене і дитина може якийсь час недоотримувати необхідну кількість молока. Це призводить до підвищення білірубіну та жовтяниці.

Лапій згадує, як пояснював колегам абсурдність цього міфу:

“Дивіться, ми вірусом заражаємося через ін’єкцію або статевим шляхом. Є таке поняття, як інкубаційний період. Мінімальний інкубаційний період для гепатиту – 28 днів. Якби жовтяниця й ураження печінки були б пов’язані з вірусом, який нібито є в вакцині, (а насправді його там немає), то ці події мали б бути через місяць, а не на 3-4-5 день після пологів. Це було відкриття для деяких”.

Батьки можуть помилково вважати, що якщо ми заражаємось гепатитами статевим шляхом чи через кров, то немовлята мають низький ризик. Проте це також міф: ми не можемо знати, чи не знадобиться маленькій дитині хірургічне втручання.

Або чи не знайде вона в пісочниці використану голку. А якщо дитина до 5 років заразить на гепатит B, то вона матиме хронічну форму майже в 70-90% випадків.

А хронічна інфекція на гепатит B часто є причиною гепатоцелюлярної карциноми, найбільш розповсюдженої форми раку печінки.

Інфекціоніст радить робити щеплення якнайшвидше, якщо трапився такий нещасний випадок як травма невідомою голкою. Це допоможе значно знизити ризики зараження.

Лікування гепатиту B існує. Людям з хронічною формою можуть прописати лікування специфічними противірусними препаратами. Проте, чи лікування є оптимальним варіантом вирішення питання гепатиту В, якщо є ефективна вакцина?

Симптоми гепатиту B дуже схожі й на симптоми гепатиту A:

• незвично сильна втома й слабкість;
• раптовий напад нудоти та блювання;
• втрата апетиту;
• темна сеча;
• незабарвлений колір калу;
• біль в суглобах;
• найбільш яскравий симптом: жовтяниця, коли шкіра та склери очей набувають жовтуватого кольору.

Гепатит C або лагідний  вбивця

Така поетична назва в цього вірусного захворювання з’явилася не просто так.

Хвороба перебігає майже безсимптомно, але дія вірусу руйнує печінку, яка, зрештою, може не впоратися з виконанням життєво важливих функцій.

Якщо вірус гепатиту B дуже стійкий і може довго виживати в навколишньому середовищі, то заразитись гепатитом C вже не так легко.

Проте, якщо зараження сталося, життя людини в серйозній небезпеці.

Що ми знаємо про гепатит C

• Не існує вакцини проти хвороби.
• Проте існує ефективне лікування: 95% випадків можна вилікувати.
• Гепатит C – одна з основних причин раку печінки та її трансплантації.
• Основний шлях передачі: через кров або статевим шляхом.
• Всім людям від 18 років варто хоча б раз в житті перевіритись на гепатит C.
• Вагітним людям важливо пройти перевірку ще на ранніх етапах вагітності.

За даними МОЗ, деякі люди не мають жодних симптомів протягом багатьох років, тоді як інші можуть відчувати підвищену втомлюваність, пітливість (особливо вночі), ломоту в суглобах і м’язах, утрату апетиту і концентрації уваги. Симптоми можуть з’являтися і зникати. На пізніших стадіях захворювання, коли печінка ушкоджена серйозніше, можуть виникати жовтяниця, свербіж, внутрішня кровотеча і закреп.

Федір Лапій додає, що свербіж – це в принципі доволі розповсюджений симптом при гепатитах й інших захворюваннях печінки.

Лікування проти гепатиту C дуже важливо розпочинати якомога раніше. Зазвичай воно триває 8-12 тижнів. Побічні ефекти лікування – мінімальні.

В Україні лікування проти гепатиту C є доступним для всіх: терапія сучасними препаратами прямої дії коштуватиме 89 доларів. Завдяки цьому усі пацієнти з гепатитом C, які стоять у черзі на лікування, зможуть вилікуватись безоплатно. І це, безперечно, хороші новини.

Це не всі літери алфавіту, які забрали собі вірусні гепатити. Є ще гепатит D та Е.

Гепатит D має дуже цікаву природу. По суті, він може виникнути лише в тих людей, які вже заражені гепатитом В та мають його хронічну форму. Йому необхідна допомога вірусних частинок гепатиту В, щоб почати реплікацію (розмноження).

Зазвичай люди заражаються або двома вірусами одночасно, або розвивають інфекцію вже після зараження гепатитом В (суперінфекція). Наразі завдяки успіхам в контролюванні гепатиту В лікарі спостерігають і спад випадків гепатиту D.

А от гепатит Е – це переважно проблема країн Африки та Азії. Те, як люди ним заражаються та те, як проходить хвороба дуже нагадує перебіг гепатиту А. Проте він становить серйозну небезпеку для вагітних жінок.

Цей тип гепатиту є доволі рідкісним для нашої країни. Для профілактики гепатиту E розроблено вакцину, яка зареєстрована в Китаї, але поки не доступна в інших країнах.